![](https://usercontent.one/wp/www.motorna.eu/wp-content/uploads/2020/07/динозаурия-1.jpg?media=1721574111)
Слово “динозавр” німецькою вимовляється “дінозаурія”, і мені завжди здавалося, що це назва країни, де востаннє бачили динозаврів. Цю країну ми відкрили на другий день походу — знаходиться вона просто на Реннштайгу, на горі Гросер Інзельсберг. На неї, звісно, довелося видиратися, тож виглядали ми з Борисом після підйому так:
![](https://usercontent.one/wp/www.motorna.eu/wp-content/uploads/2020/07/мы-там-были.jpg?media=1721574111)
Ця гора висотою 916 м є найвищою точкою західного Тюрінзького лісу: у добру погоду з неї видно славно (або сумно) звісну гору Брокен у Гарці, відому тим, що на ній щороку 1-го травня збираються відьми на шабаш. Цього дня Брокен не було видно, зате ми побачили гори, якими проходила давня границя між Прусією та Саксонією:
![](https://usercontent.one/wp/www.motorna.eu/wp-content/uploads/2020/07/гора.jpg?media=1721574111)
Неподалік знаходиться справжнє “Кам’яне море” — розсипи граніту і порфиру.
![](https://usercontent.one/wp/www.motorna.eu/wp-content/uploads/2020/07/гранит.jpg?media=1721574111)
Для тих, хто хоче все знати, всюди розвішені інформаційні таблички, що ґрунтовно пояснють все, що знаходиться довкола:
![](https://usercontent.one/wp/www.motorna.eu/wp-content/uploads/2020/07/гранит-1.jpg?media=1721574111)
Краще запитати у цих трьох каменів, що стережуть вхід у долину:
![](https://usercontent.one/wp/www.motorna.eu/wp-content/uploads/2020/07/три-камня.jpg?media=1721574111)
Поки я читала і фотографувала, хлопці видиралися на всі скелі, які бачили, і скакали ними, немов горні барани. Я за ними ледве встигала.
![](https://usercontent.one/wp/www.motorna.eu/wp-content/uploads/2020/07/на-камнях-1.jpg?media=1721574111)
Але настав момент, коли шлях нам перегородила табличка з пересторогою:
![](https://usercontent.one/wp/www.motorna.eu/wp-content/uploads/2020/07/steinbruch.jpg?media=1721574111)
“Вау! — відреагував Мишко, — погнали!” “Ти що, — кажу, — сказився, чи читати розівчився?” “Ні, але ти подиви, як епічно! Це ж просто Сталкер! Чекай, я сфотографую та Іллі надішлю, він очам своїм не повірить”. Із цими словами він вихопив у мене з рук телефон і надіслав старшому братові отакий знімок:
![](https://usercontent.one/wp/www.motorna.eu/wp-content/uploads/2020/07/госттаун.jpg?media=1721574111)
“Навіть якщо ви проходите через пекло, продовжуйте йти,” — радив Уінстон Черчиль. Або ж, як говорить німецьке прислів’я: “Wenn schon, denn schon”, — якщо робити, то вже як слід. Дослухаючись цих порад, ми знехтували забороною і підійшли впритул до прірви.
![](https://usercontent.one/wp/www.motorna.eu/wp-content/uploads/2020/07/пропасть.jpg?media=1721574111)
“Погнали вниз?” — нерішуче спитав Мишко. Але тут уже настав момент проявити характер і твердо сказати: “Ні”. Золоте правило виховання і міжгендерних стосунків “на два рази “так” — один раз “ні” спрацювало й цього разу, ми відійшли від прірви й почимчикували далі.
![](https://usercontent.one/wp/www.motorna.eu/wp-content/uploads/2020/07/коряги.jpg?media=1721574111)
Трішки розвиднілося й одразу захотілося пити. А також стало зрозуміло, чому вимерли всі ці динозаври, які залишилися лише на карті Національного тюрінзького геопарку:
![](https://usercontent.one/wp/www.motorna.eu/wp-content/uploads/2020/07/карта-динозавров-1024x518.jpg?media=1721574111)
Ці величезні тварини сконали через нестачу води! Бо, справді, які є варіанти поповнити запаси води на шляху? Варіант № 1: потічок, облаштований трубою і гордо названий “Левове джерело”. От тільки води у ньому — кiт наплакав!
![](https://usercontent.one/wp/www.motorna.eu/wp-content/uploads/2020/07/льовен.jpg?media=1721574111)
Варіант № 2: кафешки, туалети й готелі на шляху, відпав через закриття таких, про яке вже згадувалося у першій частині.
![](https://usercontent.one/wp/www.motorna.eu/wp-content/uploads/2020/07/закрыто-1.jpg?media=1721574111)
Варіант № 3: калюжа. Не варіант!
![](https://usercontent.one/wp/www.motorna.eu/wp-content/uploads/2020/07/лужа.jpg?media=1721574111)
Варіант № 4: природні водні басейни. Наприклад, отакий:
![](https://usercontent.one/wp/www.motorna.eu/wp-content/uploads/2020/07/черная-вода.jpg?media=1721574111)
Насправді це природній колір води у цьому джерелі, що став таким через чорні мінерали, але випробовувати на ній новенький водяний фільтр якось не хотілося. Тож ми знайшли нестандартний варіант № 5: водоспад!
![](https://usercontent.one/wp/www.motorna.eu/wp-content/uploads/2020/07/есть-вода-из-водопада.jpg?media=1721574111)
Однак, для цього ми повинні були зійти зі шляху і спутитися на 300 метрів майже вертикально вниз, які потім, хекаючи, довелося долати на зворотньому шляху з повною поклажею плюс запасом води по 3 літри на кожного. Але зусилля було того варте: ми напилися, вмилися, вимили посуд і набрали запас кришталево чистої води. Я згадала уроки виживання у радянському трудовому таборі «Карасик» на річці Тетерів Переяслав-Хмельницького району і провела мастер-клас із миття посуду у крижаній воді. Щоправда, легенькі пластикові столові прибори мало не змило течією, поки я з діловим виглядом пояснювала порядок дій і важливість командної роботи, але я своєчасно схопилася і притиснула їх каменюкою. Хлопці, здається, заповажали мене ще більше, бо це справжній бушкрафт — навики виживання у лісі з одним ножем і босоніж:
![](https://usercontent.one/wp/www.motorna.eu/wp-content/uploads/2020/07/босиком.jpg?media=1721574111)
Одну проблему вирішили, залишилося ще дві: де поповнити запаси провізії і де переночувати. Але про це у наступній частині…
![](https://usercontent.one/wp/www.motorna.eu/wp-content/uploads/2020/07/деревенька2.jpg?media=1721574111)
дуже круті пейзажі й чудовий похід! ви молодці! приклад для нас)