«Гнів – поганий порадник. Гнів пройде, а люди вже не встануть», — Сунь Цзи «Мистецтво війни»
Мабуть, ви часто чули у дитинстві: «Візьми себе в руки», «Опануй себе», «Не смійся, бо потім плакати будеш». Такими та подібними висловлюваннями вас учили, як обходитися з емоціями. Результати такого навчання були різними. Дехто закрився у собі і не може вичавити з себе навіть посмішки через страх, що його вважатимуть легкодухом і несерйозною людиною. Інші, навпаки, фонтанують емоціями і не бачать необхідності якось фільтрувати чи обмежувати їх. «Нашо? – щиро дивується така людина. – Сприймайте мене такою, як я є, я не вмію прикидатися». Більшість людей емоції застають зненацька і примушують їх реагувати на ситуацію неадекватно. Як у цьому епіграфі Суня Цзи: у полководця спалахнув гнів і він, не подумавши, кинув військо у бій. Сили були нерівними і багато людей загинуло через неврівноважений характер воєначальника. Розглянемо далі, як обходитися з емоціями так, щоб вони ставали у нагоді замість того, щоб порушувати заведений розпорядок або зводити нанівець ваші зусилля.
Хто над ким панує?
Можете одразу забути про те, щоб панувати над своїми почуттями: це вони панують вами. Не вірите? Згадайте, як почули давно забуту пісню – і миттєво поринули у вир почуттів. Відчули запах знайомих парфумів – й у душі одразу здійнялася хвиля емоцій. Ще до того, як вам стане їх свідомо і ви почнете аналізувати їх та думати, як із ними справитися, емоції вже опанували вашу душу і так легко її не відпустять. Що можна зробити і чи треба щось робити взагалі?
Спектр емоцій
Загалом, в емоціях нічого поганого немає. Подивіться на дітей: протягом дня вони переживають цілу гаму почуттів, які змінюють одне інше раптово і без видимої причини. Дитина бігла, впала, забилась, і плаче – це логічно і зрозуміло дорослим. А як бути, коли дитя ні з того, ні з сього розплакалося? Ще й у найбільш непідходящому місці або в недоречний час? Як його втішити? Може, й не треба втішати – полиште його виплакатися і, коли буде готове, воно саме витре собі сльозі і піде далі гратися. Справа у тому, що дитині потрібно переживати щодня дуже різні емоції, щоб навчитися обходитися з ними. Тож, якщо немає приводу плакати або радіти, – вона собі його знайде або придумає.
У дорослому віці спектр емоцій біднішає. Ми стаємо скупіші на вияви почуття, бо знаємо: вони відбирають багато часу, сил та енергії. Як часто ви лежали вночі, ворочаючись із боку на бік через дошкульні відчуття? Образа, заздрість, ревнощі, біль від несправедливості, жаль до себе – все це є сильні негативні відчуття, що, як чорна воронка, затягують і висотують із нас життєву енергію та творчі сили. Вони позбавляють радості і волі до життя, позбавляють бажання жити. У найгіршому випадку такі й подібні негативні емоції можуть призвести до глибокої депресії та спроби самогубства.
Буває й так, що ви не можете заснути зовсім із іншого приводу: сталося або має статися щось хороше, і ви підстрибуєте від радості, вас аж трусить від бажання поділитися зі всім світом хорошою новиною, ви щасливі і радієте, як діти! Закоханість, вагітність, заручини, підвищення на роботі, успішна реалізація планів, позбавлення зайвої ваги – все це викликає сильні позитивні почуття, що хвилею здіймаються всередині й підносять душу до неба. Однак, коли хвиля спадає, ви залишаєтеся на березі моря емоцій дещо в розгубленому стані: а що далі? Ви озираєтеся довкола – і бачите той самий світ, що і завжди. В ньому, як вам здається, нічого не змінилося, і ніхто не помітив того, що сталося з вами. Ви відчуваєте певне розчарування, розгубленість і непевність у тому, як діяти далі.
Поводження з емоціями
Вже друге сторіччя поспіль нам пропагують буддистську відстороненість, стан крайнього спокою і відсутність почуттів як найбільше благо. Насправді, людина не відчуває нічого, лише коли перебуває в шоці через сильний біль після контуження чи поранення або дуже сильне горе. Такий стан, хоч і є природним захистом людини від надто сильних почуттів, є скороминущим і в цілому для людини нехарактерним. Тому нам так важко його досягнути у штучний спосіб, шляхом йоги або медитації.
Я пропоную дещо іншу тактику, а також й іншу ціль. Не намагайтеся позбутися емоцій або опанувати їх. Краще сприймайте їх, як воду, що тече. Якщо ви перекриєте потік, він висохне й ви залишитеся у пустелі почуттів. Якщо ви намагатиметеся упорядкувати чи змінити течію, закувавши річку у бетонне русло, рано чи пізно потік прорве всі штучні перешкоди і заллє все навколо повінню емоцій у найбільш непідходящий для вас час. Натомість зробіть таке:
- Створіть підходящу емоційну атмосферу. Використовуйте для цього:
- Фарби
- Аромати
- Музику
- Світло
Якщо вам треба працювати – запах кави або свіжеочищеного апельсину підбадьорить вас, синя фарба стимулюватиме інтелект, інструментальна музика, що тихо грає на фоні, задасть ритм, а яскраве денне світло або світ від білої лампи не дасть вам задрімати.
Якщо вам потрібно створити романтичну атмосферу – рожева фарба, запах троянд або ніжних фіалок, свічки і французький шансон стануть у нагоді.
- Не допускайте негативу у своє життя. Інколи краще просто не бачити і не чути чогось, аніж потім намагатися це «розвидіти» й «розчути». Не дивіться телевізійні новини і зведіть час, проведений за телевізором, до мінімуму, або й зовсім полиште його. Відпишіться від каналів, що наганяють непозбувну бентегу. Дослухайтеся до себе: якщо після читання, слухання або перегляду вам стає млосно на душі, рішуче відписуйтеся від цих інформаційних джерел.
Замінюйте негативні емоції позитивними. Якщо складно одразу змінити «плюс» на «мінус», проходьте через весь спектр емоцій. Це збагатить і вашу душу. Наприклад, відчуваєте біль і тугу від втрати близької людини: подивіться меланхолійний французький або італійський фільм, або послухайте журливу музику. Сердечний біль-туга-меланхолія-легкий жаль-спокій-світла посмішка-добрі спогади-теплі почуття… Ви не зчуєтеся, як перейдете долину сліз й опинитеся у райському саду.
Внутрішні світи
Більшість із того, що з вами відбувається, має місце лише у вашій голові. Іншим про це невідомо і, якщо ви їм про це не скажете, ніхто про це не дізнається. З одного боку це добре: ви завжди у захистку. Що б не сталося у буремному світі, у вас завжди є тиха гавань, куди ви можете віддалитися й де ви можете залишатися стільки, скільки вам потрібно.
З іншого боку, якщо ви житимете лише внутрішніми почуттями, думками і намірами, не озвучуючи їх, не ділячись із іншими і не реалізуючи їх у зовнішньому світі, вони рано чи пізно проминуть і залишать вас ні з чим. Все, що не реалізоване у реальному житті, так і залишиться нереалізованим. Це ілюзії, якими б привабливими і реальними для вас вони не здавалися.
Натомість, світ збідніє, бо недоотримає від вас цінного вкладу: вашої суб’єктивної думки, вашого сміху, ваших слів підтримки та вчинків, на яких здатні лише ви. Прогрес рухають саме ті, хто не боїться ділитися з усіма своїми примарними і химерними внутрішніми світами. Не бійтеся і ви! А як хтось критикуватиме, впевнено відповідайте: «Я так бачу». Це ваш світ і ви його творець. Ви творите за допомогою добрих відчуттів і теплих емоцій.
Нехай вони стануть вашими надійними помічниками та вірними супутниками у всіх внутрішніх і у зовнішніх світах!
Ваша Моторна
***
Це — 31-й день Челенджу й уривок із 40-денного курсу стрункості, який ми готуємо наразі з Катериною Добровольською. Набір на наступний курс почнеться у квітні, слідкуйте за анонсами!
