Пам’ятаєте цю картинку із допису «1 рік і 1 день»? Давайте трішки попліткуємо про життя зірок і подумаємо, як ці дві людини, успішні кіноактори, опинились там, де вони є? Переглянувши статті про них у Вікіпедії відзначимо, що Келлі МакДжілліс припинила зніматися у фільмах ще у 2000 році, тоді як Том Круз активно грає головні ролі і знімає фільми аж до сьогодні. Очевидно, мотивація підтримувати себе у формі і бачення майбутнього у них кардинально різні: для неї зовнішність неважлива, тоді як для нього — основа капіталу, що примножується з кожним роком.
А тепер запрошую вас до кінозалу, в якому демонструватимуть сьогодні два фільми: в одному залі — хорор, в іншому — романтична комедія з хепі-ендом. Найцікавіше, що зіркою цих обох фільмів будете ви. Зайдемо спочатку до залу ліворуч, вмостимося зручно у кріслі і подивимося, що за картину нам покажуть.
На екрані — ваше щасливе лице у дитинстві. Батьки вивели вас на прогулянку до парку і купили солодкої вати на паличці. Ваші маленькі рученята і личко вкрите солодкою рожевою павутиною, але ви смієтеся — ви щасливі! Кадри змінюються — на екрані ви у молодому віці, ідете з друзями до МакДональдса, де, сміючися, жуєте картоплю-фрі, запиваючи колою. Минає ще кілька років — і ви бачите себе в сімейному колі, за столом, заставленим їжею. Сімейне свято, всі шуткують, багато п’ють, їдять і сміються. Але ви помічаєте дещо, що викликає у вас відчуття незручності, муляє і дошкуляє. Хто ця людина, що так багато їсть і п’є без розбору? Невже це ви? Не встигаєте ви додумати цю думку до кінця, як кадр змінюється — і ви бачите, як крадькома зазираєте до холодильника, чи не залишилося там щось від вчорашнього? Наступний кадр: ви доїдаєте за дітьми з їхніх тарілок. Це так огидно! Новий кадр — ви у супермаркеті, зайшли за хлібом і везете повний візок до каси. Зазирніть: що там, у візку? Сосиски, сир, копчене м’ясо, крабові палички, звісно, хліб і макарони. Ви думаєте: а що буде, як ви оце все з’їсте? Наступний кадр — і ви бачите себе у майбутньому. Де поділася та гарна дитина і симпатична молода особа з перших кадрів? Її немає. Натомість, за столом сидіть огрядна невиразно вдягнена людина, що колупається виделкою у тарілці і з сумом дивиться у вікно. Кадр змінюється наступним із написом: «Пройшло ще 30 років». Ви бачете, як поволі йдете вулицею до аптеки. Накупаєте там медикаментів від тиску, головного болю, “від серця”… Поволі крокуєте назад, до машини. Їдете додому, де розпаковуєте таблетки і випиваєте їх. На холодильнику висить список продуктів, які лікар заборонив їсти. Ви морщитеся, читаючи його, і дістаєте тарілку холодної каші, яку розігріваєте у микрохвильовці. Наступний кадр — чорний фон із написом «Кінець».
Не такого ви чекали від майбутнього і не про таке мріяли в молоді роки! І не цього хочете зараз, коли читаєте ці рядки. Але ж це — той самий широкий шлях до ентропії, яким крокують — ні, сповзають безсило вниз — мільйони людей! Якщо говорити точніше, 2,1 млрд людей у всьому світі, які страждають від ожиріння.
Чи не час покинути їхні сумні ряди і переміститися у більш оптимістичний, світлий варіант вашого майбутнього? Яке розпочинається саме зараз, коли ви читаєте ці рядки. Давайте подивимося кіно про нього! Перемістимося у кінозал праворуч, де демонструють романтичну кінокомедію, в головній ролі якої — ви.
Фільм починається тими самими кадрами, що й хорор. Але після дитинства й юності все змінюється: ви бачите себе успішною людиною, яка багато чого досягла і досягне ще більшого, оскільки активно планує своє життя, ставить цілі й досягає їх. Ви бачите себе, що займається спортом, готує корисні і смачні страви, зустрічається з друзями — і спілкується з ними замість того, щоб об’їдатися разом. Ви бачите, як легко крокуєте вулицями міста, милуючись собою у вітринах, як заходите до магазину і купуєте новий красивий одяг. Кадр змінюється — ви у ванній кімнаті, стаєте на ваги. Інстинктивно ви втискаєтеся у крісло, але панікувати не слід: на дисплеї ваша нормальна вага, яку ви тримаєте вже багато років. Після цього ви бачите себе у супермаркеті з візком, повним овочей, фруктів, злакових, бобових і мінеральної води. Кадр змінюється наступним із написом: «Пройшло ще 30 років». На екрані — Париж, майданчик на Ефелевій вежі, ви з коханою людиною стоїте, замріяно оглядаючи нічне місто, підсвічене вогнями. Камера наближається — і ви з подивом вдивляєтеся в своє обличчя, що майже не змінилося за 30 років, хіба що додалося трохи зморшок. Як це вам так вдалося? І фігура у вас така струнка, якою була у ранній молодості — навіть здається ще стрункішою у модному одязі, що так пасує вам. Ви підморгуєте з екрану: «Я собі знаю, а ти собі думай!» і посміхаєтеся. Ви щасливі! І навіть напис «Кінець» вас не турбує — ви знаєте, що далі буде…
Виберіть просто зараз один із варіантів свого майбутнього і починайте або продовжуйте йти до нього. Яким би не був ваш вибір — головне, щоб він був зроблений свідомо. Адже те, що ви зараз робите для свого тіла, відзначиться на ньому через 30 років. І те, що не робите, теж.
Будьте здорові!
Ваша Моторна
