Алярм! Ахтунг! Масова втеча із в’язниці для товстунів!

Всередині кожної повної людини заточена худа людина, яка відчайдушно сигналізує, щоб її випустили на волю.
Сиріл Конноллі

Сьогодні Водохреща, а значить, останній день, коли офіційно дозволено нажертися, немов завтра не настане. А вже завтра у всіх спортзалах країни очікується бум: втікачі із в’язниці для товстунів шукатимуть там, хоч і ненадовго, прихистку, і сподіватимуться на звільнення від кайданів зайвої ваги назавжди. Як і кожного року…

Цей процес так само невідворотній, як і рух мільйонів крабів до моря або міграція лососевих риб на нерест із моря до річок, де вони народилися. У тілі кожної повної людини живе людина з нормальною вагою, яка волає, щоб її випустили на волю. Прагнення до волі – одна із основних людських потреб, і поки вона не буде задоволена, людина не заспокоїться. Отож, мільйони людей із надлишковою вагою сьогодні знаходяться на низькому старті, рахуючи години до припинення новорічного катування. Звісно, поки завтра не настане (а для деяких воно може і не настати), сьогодні іще можна відіжратися вволю, неначе востаннє. На завтра ж у багатьох уже куплений місячний або річний абонемент до спортзалу, підготовлена спортивна форма (може, вже нового розміру), і у мріях в’язень уже там, серед білого світу і залізних машин, більше схожих на середньовічні пристрої для катування. Завтра почнеться спринтерський забіг — відчайдушна спроба втечі із в’язниці для товстунів. Як надовго вистачить «дихалки» у втікача? До якої відмітки від добіжить, перш ніж, гірко зітхаючи, не повернеться до своїх старих звичок, своєї обридлої донесхочу тюрми? Щоб знову почати там їсти донесхочу?

«Ні, офіцере, я більше ніколи сюди не повернуся. Чесне піонерське!»

Чому рецидивісти повертаються щоразу до в’язниці? Тому, що їм так легше: не треба брати на себе відповідальність за власне харчування, все забезпечить адміністрація тюрми. Поживши трішки на волі і подихавши свіжим повітрям, вони із полегшенням повертаються до звичної камери, до однокамерників і тюремників, які вже чекають на них із розпростертими обіймами – і приготували їм теплу зустріч із найкращим асортиментом наїдок та напоїв. От тільки їжа ця – мертва, не побачиш серед неї життєрадісної морквини, свіжого яблучка або хрумкого огірка. Ні, це буде засмажене або вбите довгим запіканням щось пересолене або занадто солодке, що стікає жиром. Ми ж бо пам’ятаємо, яка їжа найбільше смакує? 2 частини вуглеводів на 1 частину жиру. Це рецепт кайданів, якими в’язні, що повертаються до тюрми для товстунів, добровільно сковують себе на довгі роки ув’язнення. Це тістечка, піцци, булочки, печиво, сгущонка, котлети, ковбаса і ще сотні різновидів мертвих продуктів, які не дають нічого, крім зайвих кілограмів.

Першими старіють руки. Чули про таке?

Як же зробити, щоб втеча із в’язниці для товстунів стала для тебе вдалою? Як так зробити, щоб більше туди не повертатися, щоб забути обридлу камеру (колишню тушу) немов страшний сон?

Рецепт тільки один – спринтерський забіг ти маєш замінити стаєрським бігом, а то й ходінням, на довгу дистанцію.

Не можеш бігти до мети – іди, не можеш іти – повзи, не можеш повзти – лягай і лежи у напрямку мрії!

А поки лежиш, очікуючи омріяної втечі, краще сядь рівненько і склади послідовний план, як це роблять усі свідомі та успішні в’язні-втікачі. Не будь як той кадр із «11 друзів Оушена»:

Спринтерський забіг, що закінчився кепсько. Пацан до успіху йшов, але дихалки трохи не вистачило.

Краще live slow, die old.

Із чого починається втеча з в’язниці? З інсайдерської інформації, з розвідки, зі складання детального плану тюрми. Ти маєш точно знати, чого саме намагаєш позбутися, до чого саме в жодному разі не хочеш повернутися. Склади лист прийняття рішення (можна й намалювати до нього ілюстрацію, якщо в тебе є до цього хист).

Або ж зроби таку табличку:

Допиши, що вважаєш за потрібне і важливе у лівому стовпчику («В’язниця») й у правому («Воля»). Розглянь такі аспекти, як Здоров’я, Сон, Любов, Щастя, Робота, Сім’я — все, що є для тебе важливим. Чим більше розглянеш і напишеш, тим легше тобі буде прийняти остаточне рішення.

Яким буде твоє рішення? Запиши його просто зараз. І продовжуй планувати і виконувати задумане. Не забувай тільки до кожної мрії дописувати дедлайн — тоді в тебе буде не просто мрія, а осмислена мета.

Я в тебе вірю, у тебе все вийде!

До зустрічі на волі!

Твоя Моторна

Будьте в курсі

Жодного спаму!

Поділіться своєю думкою